Розглянуто сутнісні ознаки сільського розвитку як багатовекторного процесу, що передбачає не тільки економічне зростання у сільській місцевості, а й вимагає його адаптації до людської поведінки, соціальної та політичної структури сільських спільнот та їх залученості у процеси розвитку, відображає системні позитивні зміни на селі, що ініціюються знизу і підтримуються згори. У такому розумінні сільського розвитку інклюзивність є притаманною йому ознакою.
Показано, що становлення поняття "інклюзивний сільський розвиток" відбувалось у процесі збагачення і конкретизації стосовно сільського сектора суспільства теоретичних концепцій сталого розвитку, інклюзивного зростання та інклюзивного розвитку. Ним визначається такий розвиток, результатом якого є створення сільським жителям умов для: використання в господарській діяльності землі та інших місцевих ресурсів; адекватного розподілу результатів економічного зростання в сільському господарстві та інших галузях сільської економіки; участі в суспільному і громадському житті для згуртування громад і дотримання прав людини. Такий розвиток веде до скорочення бідності, подолання економічного, соціального та політичного вилучення людей, які мешкають у сільській місцевості.
Зазначено, що забезпечення інклюзивного розвитку є функцією державного регулювання національного господарства. Для її виконання в Україні необхідно насамперед забезпечити імплементацію в нормативно-правову базу глобальних Цілей сталого розвитку та завдань щодо їх досягнення шляхом ухвалення закону про Стратегію сталого розвитку до 2030 року, а в частині інклюзивного сільського розвитку – також закону про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.

Ключові слова: інклюзивність, економічне зростання, інклюзивний розвиток, права людини, сільський розвиток, соціальне залучення, Цілі сталого розвитку

The article deals with assessing the place of rural settlements and rural population in territorial communities (TC) - the basic link of the modern administrative-territorial structure of Ukraine and highlighting the preconditions and guidelines of inclusive development of rural population in these communities. The author reveals the factors of TC formation that determined their present composition and structure. It is noted that in their creation the decisive role was played by the important values of the projected indicators of population number and area of the "affluent" community. As a result, more than 2/3 of rural settlements and 61% of the rural population joined the TCs with centers in urban settlements (towns and urban-type settlements). Many urban and semi-urban TCs unite too many villages, which gives reason to question their belonging to urban territorial units, and no other types. Using methodological approaches to the identification of rural areas in the EU, the author compiles a classification of Ukrainian territorial communities on a functional (rather than administrative) basis. In terms of population density, the author separates communities with urban and rural population, and in terms of the share of rural residents in the TC's total population – those with predominantly urban, mixed (urban-rural) and predominantly rural nature of their territories. The distribution of rural settlements and rural population by these types of communities is carried out. In terms of both indicators, the absolute majority of TCs are communities with rural, or mostly rural and rural-urban functional type of territories. The author emphasizes that territorial communities have the main responsibility for the development of their territories and, consequently, for the inclusive development of their rural communities, and that the authorities should assist them in promoting such development by implementing various public policies, especially agricultural and regional ones. This includes, first of all, intensifying support for family and commercial farms, especially in small and peripheral villages, improving rural infrastructure, as well as unbundling TCs with a very large number of rural settlements and assisting new communities in their independent functioning.

Ключові слова:territorial communities, rural population, rural settlements, inclusive development, identification of rural areas