Проведено теоретико-емпіричне дослідження впливу податкових соціальних пільг (преференцій) на добробут сім'ї з дітьми на прикладі зарубіжних держав та України. Здійснено міжнародні зіставлення основних характеристик застосування податкових соціальних пільг, як-от граничний поріг доходу, що дає право на отримання пільги; розмір вирахувань (податкова соціальна пільга); податковий клин на працю; неоподатковуваний мінімум доходів; параметри сім'ї (склад сім'ї, вік та кількість дітей) тощо.
Узагальнено основні переваги податкових преференцій порівняно з прямою державною грошовою допомогою у контексті підвищення добробуту сімей з дітьми, що передбачають: стимулювання батьків до збільшення трудових зусиль; зменшення податкового тиску на працююче населення, послаблення навантаження на видаткову частину бюджету, а також вирішення проблеми "бюджетних безбілетників".
На основі аналітичної оцінки механізму застосування податкового кредиту на зароблений дохід (ПКЗД) у США виявлено фактори, які забезпечують його високу не лише соціальну, а й фіскальну ефективність, обумовлену охопленням дуже широкого кола сімей з дітьми та сприянням прогресивності оподаткування різних груп доходів. Особливу увагу було приділено роз-криттю особливостей застосування ПКЗД та інших податкових преференцій у рамках системи сімейного (спільного) оподаткування, що є перспективним напрямом реформування вітчизняної податкової системи з метою вдосконалення її соціальної спрямованості.
Оцінка ефективності податкових преференцій для сімей з дітьми в Украї¬ні ґрунтується на результатах аналізу законодавчих норм щодо застосування податкової соціальної пільги (ПСП) та оцінки його впливу на добробут сімей з дітьми. Недоліки, виявлені в результаті такої оцінки, пов'язані переважно із дискримінаційними положеннями, що істотно звужують доступ до ПСП верств населення, які її дійсно потребують (насамперед сімей з дітьми), а також із тим, що рівень ПСП на сьогодні виявився недостатньо високим для того, щоб сприяти вирішенню проблеми бідності чи забезпечити зростання прогресивності оподаткування доходів. За підсумками проведеного аналізу наведено ряд рекомендацій щодо вдосконалення механізму ПСП в Україні.

Ключові слова: податкові преференції, податкова соціальна пільга, податковий кредит, податок з доходів фізичних осіб

Стаття присвячена оцінці міжнародної конкурентоспроможності системи оподаткування прибутку підприємств на основі методичного підходу Податкової фундації США, що передбачає визначення Індексу міжнародної конкурентоспроможності системи оподаткування прибутку підприємств (ІК) і враховує рівень ставок податку на прибуток, умов для відшкодування понесених підприємствами витрат, податкових преференції для підприємств, що займаються певними видами економічної діяльності, а також інших норм податкового законодавства, з точки зору їх сприятливості веденню бізнесу.
Як показав аналіз міжнародного рейтингу країн ОЕСР, найвищий ІК в 2019–2020 рр. мали Естонія, Латвія, Литва та Угорщина. До основних факторів, що позитивно позначились на їх конкурентоспроможності, відносяться низька гранична ставка податку на прибуток; можливість перенесення понесених підприємствами збитків – як на минулі, так і на майбутні періоди на максимально допустимий строк; відсутність обмежень щодо переліку активів, які підлягають амортизації, а також наявність прискореної амортизації, що дозволяє компенсувати підприємствам більшу частку первинної вартості активів; оцінка вибуття товарно-матеріальних запасів за собівартістю останніх за часом надходжень товарно-матеріальних запасів (метод LIFO), або, принаймні, за методом середньозваженої собівартості; пільгові умови оподаткування нерозподіленого прибутку підприємств, що використовується для реінвестування; відсутність пільгового режиму оподаткування прибутку від об\'єктів інтелектуальної власності (так званого Патентного боксу); відсутність податкових пільг на НДДКР; необтяжливість передбачених податковим законодавством норм.
Розрахунок ІК для України, що базується на апробації методичного підходу Податкової фундації, виявив, що в 2020 р. Україна із загальною сумою у 55,07 бала посіла 24-те місце порівняно з 35 країнами ОЕСР. Охарактеризовано основні складові системи оподаткування прибутку підприємств України з точки зору їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність, а також обґрунтовано шляхи її підвищення.

Ключові слова:міжнародна податкова конкурентоспроможність, податок на прибуток підприємств, Патентний бокс

The article is devoted to the analysis of the corporate income tax gap as one of the indicators that characterizes the tax revenues that a country can accumulate accounting for its economic potential. The author summarizes the main theoretical views on the causes of the tax gap and investigates existing methodological approaches to assess the tax gap on corporate income tax in OECD countries.
The article estimates the income tax gap under the OECD Revenue Administration - Gap Analysis Program, which is based on determining potential tax revenues by adjusting the aggregate indicators of the system of national accounts (gross output, mixed income), which, according to the analysis, averaged at 1.4% GDP in the period 2017-2019, which shows a potential for the development of the fiscal space of Ukraine. Upon analysis of the distribution of the tax gap between institutional sectors of the economy, the largest gap in corporate income tax was found in the sector of foreign corporations whose potential tax revenues were estimated as tripled relative to the declared tax revenues accrued in the Consolidated Budget of Ukraine in 2018.
The author conducted a comprehensive analysis of the effectiveness of corporate income tax in Ukraine on the basis of tax efforts and budget efficiency ratios, which revealed significant weaknesses in comparison with similar indicators in other countries.
The main measures aimed at eliminating tax gaps in OECD countries are summed up and recommendations are made for Ukraine.

Ключові слова:tax gap, corporate income tax, fiscal space, tax effort, budget efficiency