Розглянуто сутнісні ознаки сільського розвитку як багатовекторного процесу, що передбачає не тільки економічне зростання у сільській місцевості, а й вимагає його адаптації до людської поведінки, соціальної та політичної структури сільських спільнот та їх залученості у процеси розвитку, відображає системні позитивні зміни на селі, що ініціюються знизу і підтримуються згори. У такому розумінні сільського розвитку інклюзивність є притаманною йому ознакою.
Показано, що становлення поняття "інклюзивний сільський розвиток" відбувалось у процесі збагачення і конкретизації стосовно сільського сектора суспільства теоретичних концепцій сталого розвитку, інклюзивного зростання та інклюзивного розвитку. Ним визначається такий розвиток, результатом якого є створення сільським жителям умов для: використання в господарській діяльності землі та інших місцевих ресурсів; адекватного розподілу результатів економічного зростання в сільському господарстві та інших галузях сільської економіки; участі в суспільному і громадському житті для згуртування громад і дотримання прав людини. Такий розвиток веде до скорочення бідності, подолання економічного, соціального та політичного вилучення людей, які мешкають у сільській місцевості.
Зазначено, що забезпечення інклюзивного розвитку є функцією державного регулювання національного господарства. Для її виконання в Україні необхідно насамперед забезпечити імплементацію в нормативно-правову базу глобальних Цілей сталого розвитку та завдань щодо їх досягнення шляхом ухвалення закону про Стратегію сталого розвитку до 2030 року, а в частині інклюзивного сільського розвитку – також закону про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку.

Ключові слова: інклюзивність, економічне зростання, інклюзивний розвиток, права людини, сільський розвиток, соціальне залучення, Цілі сталого розвитку

Узагальнено досвід країн Латинської Америки у сфері трансформації земельних відносин з точки зору соціальної справедливості, формування необхідного простору для життєдіяльності селян, забезпечення їхнього економічного суверенітету тощо. Доведено, що вільний доступ до земельних ресурсів та здійснення контролю за їх використанням значною мірою визначають загальний потенціал розвитку сільських територій та сус-пільного розвитку країни загалом.
У результаті проведених досліджень виявлено формування стійких тенденцій до упередженого розподілу земельних угідь країн Глобального Півдня та їх надмірної концентрації у руках домінуючих угрупувань та великих сільськогосподарських під-приємств, що здійснює потужний деструктивний вплив на загальне піднесення регіону та знаходить своє відображення у нерівномірному просторовому розвитку, систематичному утиску прав селян, в обмеженні зростання рівня їхньої зайнятості, поширенні бідності, руйнуванні соціальної згуртованості, дестабілізації продовольчих систем локального, національного та глобального рівня, виникненні збройних конфліктів тощо.
Окреслено загальні загрози змін у землеволодінні та землекористуванні в Україні, пов'язані зі схильністю до перерозподілу земельних ресурсів на користь корпоративного сектора, їх надмірної концентрації та обезземелення селян; визначено низку факторів, що призводять до незбалансованого розподілу земельних угідь, обґрунтована необхідність урахування уроків латиноамериканських країн для майбутнього суспільного розвитку України у довгостроковій перспективі.
Публікацію підготовлено в рамках виконання НДР "Просторова справедливість у землекористуванні для сталого розвитку сільських територій" (державний реєстраційний № 0120U100816).

Ключові слова:трансформація земельних відносин, просторова справедливість, землекористування, концентрація земельних ресурсів, дрібні фермерські господарства, корпоративний сектор аграрного виробництва, особисті селянські господарства

На основі узагальнення та аналізу сучасних наукових і прикладних підходів та реальних результатів здійснення земельних трансформацій у минулому столітті в країнах із перехідними економіками розкрито сутність природи ринкової та егалітарної земельної реформи, їх цільових установок та загальноекономічних результатів. Егалітарна реформа основним пріоритетом має швидке зменшення масштабів бідності в сільській місцевості та розвиток здібностей набувачів землі для нарощення їх потенціалу для імплементації у загальносуспільний контекст. Ринково орієнтована земельна реформа ставить за ціль економічну ефективність розподілу ресурсів на ринкових засадах задля забезпечення зростання орієнтованого на експорт виробництва сільськогосподарської продукції. В центрі егалітарної земельної реформи – людина і реалізація її базових прав, у центрі ринкової реформи – економіка. На емпіричних даних земельних трансформацій у КНР доведено, що їх егалітарна природа базувалася на створенні суспільства з рівними можливостями в управлінні та доступі до земельних ресурсів і отриманих від цього матеріальних благ усіма його членами; гарантуванні широкого розповсюдження вигід від сільського зростання для усього суспільства. Наразі Китай – це єдина країна в світі, яка прогресувала від "країни низького людського розвитку" в 1990 р. до "країни високого людського розвитку" у 2018 р. Доведено, що цільове призначення земельної реформи не можна " примітизувати" до простого поділу землі на ділянки для передачі її у приватну власність на засадах вільного ринкового обігу. Гарантування базових прав людини і досягнення суспільного добробуту від земельної реформи досягається не тільки отриманням землі у приватну власність, а й підкріплення її справедливим розподілом контролю над процесом виробництва. Нав'язування суспільству псевдонаукової концепції, що земля – це товар, який, подібно квартирі, мобільному телефону чи мішку комбікормів, може вільно купуватися і продаватися на ринку на відкритих торгах і це сприятиме нарощенню економічної могутності країни, неминуче призведе до ще більшої поляризації доходів, порушення базових прав людини, а отже – соціальних протистоянь та значних суспільних потрясінь.
Публікацію підготовлено в рамках виконання наукового проєкту "Просторова справедливість у землекористуванні для сталого розвитку сільських територій" (державний реєстраційний № 0121U108142).

Ключові слова:егалітарна земельна реформа, ринкова земельна реформа, земля як спільне благо, земля як товар, суспільний добробут, базові права людини, контроль над виробництвом