Дано визначення поняття "фінтех" як інноваційної галузі та як фінансового продукту. Узагальнено процеси та можливості використання інноваційних технологій, – зокрема блокчейну, штучного інтелекту, Big Data, хмарних технологій, штучних нейронних мереж, технологій машинного навчання – для індустрії фінансових послуг. Визначено перспективність застосування таких інноваційних технологій для розширення кредитування, зменшення кредитних, інвестиційних та інших ризиків, персоналізації фінансових пропозицій для клієнта, трейдингу, грошових переказів, страхового бізнесу та ін.
Проаналізовано світові інвестиції в фінтех у період з 2013 р. по 2019 р. Зроблено висновок про збільшення загальних обсягів інвестицій та зростання середньої вартості однієї угоди за останні два роки. Проаналізовано застосування фінтеху для локальних ринків та у різних сферах індустрії фінансових послуг, зокрема інвестиції в InsurTech.
Розкрито можливості впровадження фінтеху в регіональному розрізі. Зроблено висновок про зростання охоплення фінтех-послугами населення країн, де традиційний ринок фінансових послуг є менш розвиненим. Країнам із розвиненим фінансовим ринком притаманний консервативний підхід та відставання у впровадженні фінансових технологій. При цьому зазначено високий рівень концентрації інвестицій саме на розвинених ринках.
Зроблено висновок про перспективність упровадження діджиталізації у фінансовій та інших галузях в Україні, зокрема це стосується безготівкових розрахунків страхових компаній, грошових переказів та послуг, що пов'язані з RegTech. Виділено пріоритети розвитку фінтеху в Україні в частині підвищення цифрової грамотності, кешлес-економіки, розвитку фінтех-екосистем.
Розглянуто позитивний та негативний ефекти від впровадження фінтеху. Підкреслено, що проблеми, які потребують вирішення, стосуються ризиків, пов'язаних із персональною безпекою, втручанням в особисте життя, втратою персональних даних, кібербезпекою, скороченням робочих місць тощо.
Публікацію підготовлено в рамках планової НДР відділу грошово-кредитних відносин ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України" "Індустрія фінансових послуг в умовах «нової нормальності»" (№ держреєстрації 0118U003065).

Ключові слова:фінтех, інвестиції, цифрові технології, індустрія фінансових послуг, діджиталізація, штучний інтелект, блокчейн, хмарні технології

The article analyzes the structure of Ukraine’s external debt liabilities for the period from 2011 to 2021 and in the period since the beginning of the full-scale invasion. It is determined that the amount of state external liabilities, taking into account projected data, may exceed 70% of this country’s GDP, which will become the dominant form of both attracting financial resources to the state budget and threatening the state security.
The authors provide an assessment of the difficulties of restructuring the external debt in terms of the specific weight of the creditor and the weight of short-term payments for the period 2022-2023. It is concluded that at the beginning of 2022, the largest specific weight in the structure of external liabilities was the debt for issued securities for foreign markets and liabilities to international financial organizations and the EU. The main payments for them fall on the third quarters of 2022 and 2023 (3.0 and 3.6 billion USD, respectively), and the payment of interest accounts for 30% of total.
The article considers possible mechanisms of write-off and restructuring of the state's external debts, taking into account international experience and with regard to the crises and military conflicts. The following mechanisms for write-off and restructuring of foreign debt are analyzed: Brady Plan for debt restructuring of developing countries; and debt relief programs for the poorest countries - HIPC (heavily indebted poor countries) and MDRI (The Multilateral Debt Relief Initiative).
The authors identify the guidelines of work on minimizing Ukraine's external liabilities in 2022-2023. A conclusion is made regarding the initiation of negotiations on the restructuring and write-off of the external debt burden to ease the payments on external debts, including GDP warrants. Such a task should be carried out as soon as possible before the period of the largest payments and taking into account the existing support of the governments of leading foreign countries.

Ключові слова:public debt, government’s external debt liabilities, GDP-warrants, restructuring and write-off of external debt, external state loans

Starting with the global pandemic crisis, whose consequences included the disruption of logistics chains and the suspension in a number of economic sectors, the world economy is experiencing increasingly large losses. Full-scale Russian aggression against Ukraine and the imposition of sanctions against the Russian Federation by many countries have made the global economy even more unstable and problematic. Macroeconomic problems are accumulating in the world, which will be a long term trend.
The article deals with Ukraine’s domestic financial and monetary sphere since the beginning of Russian aggression in 2014 and in the context of the post-pandemic global crisis. In the first months of the war, Ukraine – being a small open commodity based economy – managed to maintain the stability of money circulation and prevented panic in the financial markets, in contrast to 1998, 2008 and 2014.
The full-scale war continued the economic crisis initiated by the COVID-19 pandemic. The interaction of the two crises deepens imbalances in both the global and Ukrainian economic and financial systems. As manifestations of the crisis, the article examines the disrupted supply chains of goods and raw materials, and the negative impact on the companies' solvency due to reduced demand. On the other hand, with their financial injections, the governments prevent the rapid bankruptcy of unviable firms in order to preserve employment, which exposes the economy to new risks.
The article outlines expected developments in Ukraine’s financial system due to long war and the ensuing macroeconomic losses and uncertainty. Recommendations are given on urgent measures to support the banking sector in order to increase its liquidity and solvency under the conditions shaped in 2022.
The authors note that in the fight against inflation, it is necessary to take into account the increased energy prices, the disrupted logistics chains for commodity producers, the decreased export revenue, and the increased prices for critical imported goods. Anti-inflationary measures under such conditions could lead to stagnation and phase out domestic production.

Ключові слова:monetary policy, exchange rate policy, economic reforms