Дотримання принципів вільного доступу до мереж на ринкових засадах, об'єктивності відображення витрат системи, прозорості та прогнозованості роботи учасників ринку потребує зміни правил тарифоутворення на послуги транспортування. Впровадження тарифної моделі "вхід-вихід" покликано забезпечити досягнення нових вимог ринку та встановлення єдиних європейських правил ведення економічної діяльності. Зміна внутрішньої моделі транспортування газу зумовлює також зміну принципів тарифоутворення на послуги, що надаються оператором ГТС. Відтепер плата за послуги з транспортування повинна братися не за протранспортовану відстань, а за потужність у вхідних та вихідних точках системи, причому продаж потужностей на вхідних і вихідних точках здійснюється незалежно. Це дає змогу об'єктивніше враховувати операційні витрати обслуговування системи та забезпечувати більшу комерційну варіативність у замовленні системних послуг господарюючими суб'єктами.
Однак європейське законодавство не визначає єдиної типової форми моделі "вхід-вихід". Залежно від технічних особливостей мережі та пріоритетів національної політики розвитку сектора кожна країна визначає для себе оптимальний варіант. У роботі з використанням комплексу математичних моделей нами було оцінено наслідки від впровадження трьох альтернативних варіантів тарифної моделі за двома варіантами завантаженості ГТС (оптимістичний та песимістичний сценарії): повна модель "вхід-вихід", створення двох ринкових зон та модель "вхід-вихід" із довгостроковим бронюванням. Результати розрахунків порівнювалися з базовим сценарієм, що не передбачає зміну ринкової моделі, транзит газу за якого здійснюється відповідно до умов довгострокових контрактів 2009 р.
Загалом зміна моделі забезпечення транспортних послуг на ринку газу повинна зумовити кардинальні інституційні перетворення контрактних відносин між усіма суб'єктами ринку та й, власне, самих принципів функціонування ринку.

Ключові слова: ринок природного газу, транспортний оператор, модель «вхід-вихід», довгострокові транзитні договори

The desire to integrate into the European development model stipulated that Ukraine voluntarily assumed international commitments about transformation of the institutional environment according to the European model. The level of political awareness of the content of the necessary changes and how to achieve a systemic balance of reforming different sectors was often declarative in the absence of any sound estimates, including the implications for different economic actors.
However, the need to reform the energy sector was determined not only by international obligations, but also by the presence of domestic problems, which over time without the application of systemic changes would become barriers to the entire further economic development of Ukraine. The main content of the implementation of European directives in the energy sector was just intended to systematically transform market relations by changing the rules of market functioning, which was supposed to solve the main crisis problems in various areas of the energy sector.
The recent model of Ukrainian natural gas market was featured by all the shortcomings of the pre-reformed state of European markets: the tariff system did not promote rational consumer behavior, which exacerbated the pressure on the state budget; the delivery rules did not guarantee the proper quality of service; the absence of investment in the gas transportation sector made it impossible to expand fixed assets; the established transport and distribution rules became a barrier to free access to third-party networks and the development of competition in the supply segment.
The actual implementation of the Second and Third Energy Package standards in the functioning of the national market of the natural year began in 2015, with the adoption of the Law on the Natural Gas Market. Today, an urgent task remains to estimate the process of reforming the natural gas market and to efficiently solve those crisis phenomena that caused the distortion of the institutional environment of the natural gas market.
Since the accumulated problems of the previous model of the natural gas market were due to the inefficiency of the institutions, the article attempted to evaluate the effectiveness of the gas sector transformation process and analyze the impact of changes in certain market segments from the perspective of neoinstitutional theory and study the level of transaction costs.

Ключові слова:natural gas market, transaction costs, transformation of industrial organization, liberalization

Розглянуто основні причини, що зумовили виникнення боргової кризи на ринку природного газу України через накопичення заборгованості у газопостачальних та газорозподільчих підприємств. Мета дослідження полягає у виявлені основних передумов до формування заборгованостей на різних сегментах під час реформування ринку природного газу шляхом вибіркової імплементації вимог європейського енергетичного законодавства.
Україна, обравши європейський вектор розвитку, зацікавлена в рамках своїх міжнародних зобов’язань та євроінтеграційних прагнень відповідати вимогам європейської політики. Це зумовлює потребу адаптації національного інституційного середовища до основних вимог Другого та Третього енергетичних пакетів. Відповідно до наявних міжнародних зобов?язань на національному ринку природного газу відбуваються значні зміни у напрямі лібералізації та розвитку конкурентного середовища. Разом із тим у сегменті роздрібного ринку та постачання природного газу побутовим споживачам необхідні зміни інституційного середовища не відбувалися упродовж довгого часу, або ухвалювалися тимчасові рішення, що не сприяли вирішенню кризових проблем сектора, а лише заморожували існуючу модель взаємовідносин між різними суб’єктами ринку. Небажання реалізовувати непопулярні рішення у сфері постачання природного газу побутовим споживачам та намагання перекласти зростання вартості тарифів газопостачання для потреб населення на інші категорії споживачів призводило до постійного перерозподілу монопольного впливу та накопичення значної заборгованості між різними суб?єктами ринку.
У статті проводиться аналіз причин формування заборгованості між різними учасниками на роздрібному сегменті ринку природного газу, що дозволив виявити основні чинники такої заборгованості: відсутність достатнього рівня прозорості у тарифоутворенні на послуги постачання та транспортування природного газу; відсутність 100% обліку для різних категорій споживачів, що обумовлює потребу встановлення норм споживання, які в подальшому стають об'єктом значних зловживань; модель спеціальних обов'язків, яка, з урахуванням значних обсягів перерозподілу природного газу, призводить до значних викривлень на ринку; недосконалий підхід нарахування витрат газорозподільчих підприємств у частині температурних коефіцієнтів у тарифі за умови існування обліку газу не в енергетичних одиницях, а в кубічних метрах. На основі отриманих результатів у статті надаються рекомендації щодо реалізації заходів, головний зміст яких передбачає усунення інституційних передумов, що обумовлюють ризики ринкових провалів, які призводять до формування заборгованості.

Ключові слова: ринок природного газу, побутові споживачі, газорозподільчі підприємства, газопостачальні підприємства, заборгованість