НА ГОЛОВНУ Ласкаво просимо на сайт журналу "Економіка і прогнозування"

№ 2019/4

Ринок: прогноз і кон’юнктура


ОЛЕФІР Володимир Костянтинович1

1ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»

ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ЗОН ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ З КИТАЄМ

Economy and forecasting 2019; 4:129-148https://doi.org/10.15407/econforecast2019.04.129


АНОТАЦІЯ ▼

Досліджено досвід формування зон вільної торгівлі (ЗВТ) Китаю з країнами
Азії, Океанії, Європи і Південної Америки. Проаналізовано динаміку двосто-
ронньої торгівлі та змін у товарній структурі після набуття угодами про ЗВТ
чинності. Узагальнено позитивні ефекти і негативні наслідки функціонування
ЗВТ з КНР для країн Азії, Океанії, Європи і Південної Америки. Зроблено
прогноз можливих позитивних ефектів і негативних наслідків для вітчизняної
економіки від лібералізації торговельних відносин з КНР. Публікацію підгото-
влено за виконання НДР “Модернізація економічної політики розвитку сфер
діяльності та ринків” (№ держреєстрації 0118U007329).
Станом на серпень 2019 р. Китай мав чинні двосторонні угоди про ЗВТ з 20
країнами і щонайменше з 20 країнами тривав підготовчий процес. Мета статті –
проаналізувати ефективність функціонування ЗВТ з Китаєм для його торго-
вельних партнерів, зокрема, Австралії, В'єтнаму, Ісландії, Малайзії, М'янми,
Нової Зеландії, Пакистану, Перу, Філіппін, Чилі, Швейцарії. Для дослідження
було використано дані за 1999–2017 рр.
Оскільки впродовж 1999–2017 рр. економіка Китаю швидко розвивалась,
усі досліджувані країни збільшили свій експорт до КНР. Шість країн із одинад-
цяти після набуття угодами про ЗВТ чинності наростили експорт до Китаю
більше, ніж за аналогічний період до угоди. Китай після набуття угодами про
ЗВТ чинності збільшив експорт до восьми з одинадцяти своїх зовнішньотор-
говельних партнерів.
Після укладання угод про ЗВТ структура експорту двосторонньої торгівлі
стала більш диверсифікованою як для Китаю, так і для його зовнішньоторго-
вельних партнерів. Про це свідчить динаміка таких показників, як частка в екс-
порті шести основних товарних груп; кількість товарних груп, обсяги експорту
яких були нульовими, а стали ненульовими; кількість товарних груп, обсяги
експорту яких перебільшили 1 млн дол., тобто стали суттєвими.
За критерієм торговельного сальдо Китай після лібералізації отримав ви-
годи більше, ніж його торговельні партнери. Зокрема, сальдо двосторонньої
торгівлі з КНР поліпшили чотири країни, в той час як для семи країн після
набуття угодами про ЗВТ чинності воно погіршилося.
У листопаді 2018 р. між українською та китайською сторонами було досяг-
нуто домовленості щодо проведення спільних консультації відносно переду-
мов створення ЗВТ. При цьому слід зазначити, що в Експортній стратегії Ук-
раїни на 2017–2021 рр. зазначено: “… ініціювання нових угод про вільну
торгівлю мають базуватися виключно на основі проведених досліджень еконо-
мічної доцільності …”.

Ключові слова:Китайська Народна Республіка, угода про зону вільної торгівлі, ефективність лібералізації, стимулювання експорту, імпортозалеж- ність


Стаття англійською мовою (cтор. 129 - 148) ЗавантажитиЗавантажень : 340
Стаття українською мовою (cтор. 129 - 148)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ▼